Учням

Як побороти паніку

ПРАВИЛА 

ІНТЕРНЕТ-

БЕЗПЕКИ ДЛЯ 

ПІДЛІТКІВ

• Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
• Якщо хтось говорить чи надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
•  Не переходьте за посиланнями, які з’являються у «вигулькових вікнах», зазвичай це - розповсюдники вірусів, які можуть пошкодити операційну систему.
• Не переходьте за посиланнями, які надходять від незнайомих людей до вашої особистої пошти, або в соціальних мережах. Це є небезпечним, адже таким чином можна дізнатися ваші особисті данні, в тому числі - домашню адресу, та використати отриману інформацію з метою нашкодити вам та вашим близьким.
• Не надсилайте свої фото чи іншу інформацію на будь які сайти (для участі в фотоконкурсах, для знайомства тощо), не узгодивши це з батьками.
• При розміщені фото на власній сторінці, а також коментуючи фотографії інших, пам’ятайте, що все це можуть переглянути ваші батьки, рідні, вчителі, інші дорослі.
• Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі (на фото однолітка може ховатися доросла людина з кримінальними намірами).
• Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
• Не відповідайте на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то повідомте про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет. 
• Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
• Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
• Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.

Завжди поводьтеся у мережі Інтернет обачно!

Чому мене ніхто не розуміє: що робити, коли почуваєшся самотньо

Тобі здається, що ти завжди будеш один/одна і тебе ніхто не розуміє? Так почуваються більшість підлітків! Основне, що тобі необхідно зрозуміти, відчувати себе самотньо - це абсолютно нормально. Кожен з нас так час від часу почувається. 

Ти теж колись відчував/ла, що твої батьки тебе зовсім не розуміють? Що поводять себе так, мов вони ніколи не були молодими? Нічого страшного. Так працює наша психіка. Її завдання в підлітковому віці - віддалити нас від батьків, щоб ми могли стати повноцінними дорослими і вийшли з-під “батьківського крила”. Кожен (хтось раніше, а хтось пізніше) відчуває, що наші батьки не такі вже й класні. А от друзі стають набагато ближчими, адже у вас є спільні інтереси та переживання. Але інколи і в компанії друзів ти почуваєшся самотньо. Чому виникає відчуття, що ти не такий, як всі, що в тебе ніколи не буде справжніх друзів? Основне, про що варто пам'ятати в таких ситуаціях - змінювати ставлення до конкретних людей протягом довготривалого періоду часу - це абсолютно нормально. По-перше, для того, щоб знайти справжніх друзів, треба зрозуміти свої інтереси. З віком зробити це буде простіше, але для цього треба час. В підлітковому віці подобається все, адже можливостей і інформації навколо дуже багато.

"Тому відчуття відчуженості виникає не через те, що тобі чогось не вистачає, а лише тому, що навколо дуже багато варіантів побудови твого власного життя"  

 Пробуй себе в різних амплуа і сферах - відвідуй курси з гри на гітарі чи кружок вишивання - так ти швидше зрозумієш, що тобі цікаво, і знайдеш друзів, які ці інтереси з тобою розділяють. Окрім того, природа попіклувалася про те, щоб навіть в цей період, ми не втрачали зв’язок з батьками безповоротно. Тому, коли спілкування з друзями йде тяжко, саме вдома ми знаходимо такий необхідний нам баланс. До того ж, відчуття самотності потрібне нам ще й для того, щоб розуміти, як би дивно це не звучало, наскільки круто не бути самотнім. Уявіть, що ви кожен день на сніданок, обід та вечерю харчуєтесь улюбленою стравою - наприклад, тортом. Як би ми його не любили, досить скоро він набридне. Щоб знову захотіти з’їсти торт, нам треба або певний час посидіти на безтортовій дієті або добряче зголодніти. Самотність і є цим голодом, і це дуже важливий механізм. Отакий каламбур - щоб справді цінувати близьких людей, необхідно проводити час на самоті.

Що робити, якщо мені самотньо

Але що робити, якщо прямо зараз мені зовсім кепсько, тому що ніхто мене не розуміє? Що робити, якщо вдома мені виносять мозок батьки, а ровесники сміються з моїх хобі і з того, як я виглядаю? Що робити, якщо прямо зараз я почуваюся самотньо? 

По-перше, ми знаємо, що це складно уявити, але тобі треба просто нам повірити - це відчуття пройде. Кожного разу ти будеш переносити його легше і відчуватимеш це  почуття все рідше.

"З часом ти навчишся розуміти себе, відчуватимеш наближення цього відчуття і розумітимеш, що треба робити, щоб легко з ним впоратися"

 По-друге, подумай про те, що цікавить тебе саме зараз. Це може бути улюблена музична група або, наприклад, монтаж відео. Таких речей може бути декілька. І тут вже повір нам на слово - в будь-якому куточку світу знайдуться люди, які цікавляться тими ж речами, що й ти. Навіть якщо у твоєму рідному містечку немає курсів з обробки відео, а тебе цікавить тільки це, є купа груп в соц.мережах, де можна знайти однодумців, яким буде цікаво спілкуватися з тобою. Лише будь обережний/на з онлайн-друзями, деколи вони можуть бути зовсім не тими, до кого варто дослухатися.

Що робити, якщо мене ніхто не розуміє

Якщо батьки сварять ні за що або змушують слухати їхні нудні балачки - уяви їх малесенькими, як горошинка, а їхні голоси тонесенькими, як в мишки - хіба такі крихітні створіння можуть тебе образити? Пам’ятаєш, як в Гаррі Поттері (ти ж знаєш, хто це, правда?:) ), щоб подолати боггарта, тобто, свій найбільший страх, учні мали перетворити його на щось кумедне? 

"Ще одна крута техніка - заплющ очі і уяви, що ти всередині зорба. Знаєш, це така велика надувна куля, всередині якої можна котитися з гори або плавати у воді. І вся ця вода чи удари землі - тільки назовні, а ти їх на собі не відчуваєш, бо тебе захищає надувна куля"

Ще можна уявити, що у тебе в руках парасолька, - а все неприємне стікає нею донизу, як дощ, і не зачіпає тебе. Є багато різних технік - спробуй кожну з них, і якась обов’язково тобі допоможе! Але основне - пам’ятай, що незалежно від того, наскільки сильним є твоє відчуття самотності, болю чи того, що тебе ніхто не розуміє, воно обов’язково, стовідсотково пройде. Це відчуття рано чи пізно переживає кожнісінька людина в світі, і це нормально! І вчись насолоджуватися моментами наодинці з собою - адже вони прекрасний грунт для роздумів, які стаються без впливу оточуючих на хід твоїх думок. Почни трактувати час наодинці з собою, як маленьке свято, коли ти можеш робити те, чого найбільше хочеться саме тобі, а не іншим. Навчись малювати ту квітку, яку вчора бачив/ла у ботанічному саду, чи прочитай нарешті ту цікавезну книгу, що лежить недоторканою вже півроку. Повір, пізніше в житті, коли часу на себе завжди не вистачатиме, ти мріятимеш про такі моменти! Навіть якщо колись в майбутньому ти і будеш почуватися самотньо, то вже вмітимеш боротися з цим відчуттям корисними способами :)

P.S. Якщо ж ти відчуваєш, що самому впоратися не виходить, звернись  до практикуючого психолога. 

(за матеріалами  практикуючого психолога Олени Камакіної)

Як завоювати повагу однокласників

Будь-якій людині подобається, коли її поважають. Погодься, кому приємно бути аутсайдером! Адже напевно і у тебе бувало: ти і так, і сяк намагаєшся сподобатись однокласникам, якось звернути на себе увагу, а вони не помічають тебе, і все тут! Наче і одяг модний, і сам ти розумний, спортивний, сучасний... В чому справа?

Не переживай, таке трапляється практично з кожним з нас. Для початку визначся, ким для тебе є однокласники, коли ти показуєш свою перевагу над ними. Кого ти бачиш перед собою ворогів, конкурентів, суперників чи партнерів?

Чи треба говорити, що якщо ти у всіх шукаєш ворогів чи конкурентів, і намагаєшся обійти їх, нічого хорошого з цього не вийде. А якщо ти, такий розумний, добрий і благородний, насправді хочеш допомогти своїм однокласникам у тому, в чому вони досягли успіху недостатньо, то і ставлення до тебе буде зовсім іншим.

Лідер: бути чи не бути?

Не страждай від того, що хтось може виявитися кращим за тебе. Для цього спробуй подолати свій егоцентризм і випрацюй в собі так зване відчуття групи. Співпереживай іншим, щиро радій їхнім перемогам, але в той же час поділися своїм успіхом. Будь щедрим - умій поділитися не тільки речами (ручками, бутербродами, шоколадкою), але і хорошим настроєм, знаннями, фантазією. Якщо знаєш, як вирішити задачку з фізики, поясни сусідові по парті, щоб і він зрозумів. Не любиш давати списувати - не давай, набагато більше користі буде, якщо ти просто поясниш матеріал своїми словами. Вискочки і задаваки не в пошані!

Нікому не сподобається вчитися з дуже розумною або «крутою» дівчиною (чи хлопцем), яка тільки й знає, що зарозуміло задирає ніс і вважає всіх навколо «покидьками суспільства». Не ставай таким, і у тебе обов'язково з'являться друзі. Не доводь своє верховенство, будь самим собою. Якщо оточуючі зрозуміють, що тобі можна довіряти, на твою допомогу завжди можна розраховувати, то вони будуть по-справжньому цінувати твою дружбу і дорожити нею!

В слов'янській культурі ніколи не було такого поняття, як особистий успіх. Якщо ти живеш і працюєш у групі, і успіх належить всій групі, а не тільки тобі, навіть якщо ти і є головою цієї групи.

А що робити, якщо ти зовсім не хочеш ставати лідером, але батьки наполягають на тому, щоб ти був в усьому першим? Найчастіше, звичайно, це стосується навчання. Тобі з першого класу наголошували, що якщо ти не будеш вчитися на п'ятірки, то нічого в житті не доб'єшся? Якщо ти не будеш битися за місце під сонцем, то завжди будеш в останніх рядах?

Звичайно, ніхто не сперечається, що наше життя - досить жорстока і сувора штука. Тут не обійтися без уміння досягати своєї мети. Буває, що на тебе дивляться як на ненормального, якщо ти не прагнеш успіху будь-якою ціною.

Але подумай, чи варто ламати себе? Так, зараз ти стиснеш зуби і будеш таким, яким тебе хочуть бачити батьки. От тільки якщо роль лідера - явно не твоя, скільки себе не силуй, ні до чого хорошого це не призведе. Рано чи пізно зірвешся, тому що тобі набридне бути кимось іншим, а не собою. Підлаштовуючись під оточуючих, легко втратити себе. Тому вирішуй сам, що підходить саме тобі?

Але якщо ти мрієш стати лідером, спробуй зрозуміти, в чому б ти по-справжньому міг добитися успіху. Розвивай в собі якості, які допоможуть у цьому.

Реномендації учням щодо уникнення булінгу

Булінг -  це навмисна повторювана (систематична) поведінка, що проявляється у вигляді цькувань, бойкоту, насмішок, поширення чуток, висміювання, псування особистих речей, фізичної розправи, залякування, вимагання грошей, приниження, через інтернет-ресурси тощо. 

        Намагайся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу. Не розпускай плітки, а почувши плітку, не переказуй її іншим. Відстоюй свою думку, не дозволяй принижувати себе. Підтримуй традиції колективу. Бери участь у спільних колективних заходах. Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками, звернись до класного керівника, соціального педагога, психолога.

Ось кілька стратегій, які можуть допомогти тобі покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

·  1.Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Намагайся постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті,.

      2. Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих. Іноді треба навчитися робити непроникний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати агресора).

·     3. Дій хоробро, ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.

·     4. Усунь провокаційні фактори. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет - не бери його до школи.

·     5. Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.

ЯКЩО ОБРАЖАЮТЬ ТЕБЕ

1.      Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть із агресивно налаштованими до тебе членами колективу.

2.    Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.

4.      Розбирайся у причинах, але не займайся самоїдством, не звинувачуй себе ні в чому.

5.      Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи та тим більше не зчиняй бійку.

6.      Кажи «НІ» і не почувай себе винним.

7.      Шукай підтримки у працівників школи, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі.

8.      Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.

ЯКЩО ОБРАЖАЄШ ТИ

Пам'ятай про свою відповідальність перед законом!

До 14 років ти не несеш відповідальності за заподіяну матеріальну або фізичну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти знаходишся. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав іншій людини. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках.

З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно у повному обсязі! Також по досягненні 14 років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини.

Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності!